Euromedia Company спільно з Українською лігою сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги реалізувала соціальний проект «Жити до останнього подиху…»

11 жовтня в рамках Всесвітнього тижня паліативної та хоспісної допомоги у колонній залі КМДА відбувся громадсько-політичний захід, метою якого було привернути увагу суспільства до теми паліативної допомоги. Euromedia Company виступила організатором громадсько-політичного заходу «Жити до останнього подиху» та забезпечила його творчий та технічний супровід.

За словами голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова. Питання надання хоспісної та паліативної допомоги донині залишається відкритим у нашій державі. «Я щиро вдячний Василю Князевичу, який вболіває за розвиток паліативної допомоги в Україні. Це важка робота, яка потребує щоденних дій. Якщо ми з вами правильно організуємо надання такого виду допомоги, консолідуємо зусилля влади, громадських та релігійних організацій, меценатів, небайдужих громадян, ми зможемо вже у найближчий час переламати ситуацію навколо паліативної проблеми і реально допомагати невиліковно хворим людям», - наголосив О.Попов.

Вечір був поєднаний однією сюжетною лінією, переплітаючи між собою презентацію трьох новел документальної стрічки «Крок за обрій», виступами співаків і словами людей, без яких цей вечір не відбувся б. Це народні артисти України Ніна Матвієнко, Руслана Лижичко, Володимир Гришко, заслужений артист України Віктор Павлік, відома акторка Ірма Вітовська і багато талановитих та авторитетних  людей, які своїм прикладом, своїми вчинками змінюють цей світ.

«Я пережила біль, коли твоя рідна людина помирає, а ти нічим не можеш зарадити і не маєш сили забрати той біль у неї. Люди, які доживають останні миті свого життя на землі, як ніхто цінують час. І найболючішим для них може бути слово – «я не маю часу». Де б я не була, на якому краю землі, я завжди приїду, щоб підтримати усі дії, які направлені на зміну ситуації навколо паліативних хворих в Україні», - сказала співачка Руслана.

Основою вечора став документальний фільм про мрії невиліковно хворих людей «Крок за обрій», який компанія Euromedia зняла спільно з молодим режисером Андрієм Роженом.  

«Тема для фільму надзвичайно важка. Протягом місяця зйомок наша знімальна група відвідала близько 10 хоспісів та хоспісних відділень в Україні. Ми побачили на власні очі, в яких жахливих умовах знаходяться люди. Звичайно, працівники хоспісів намагаються робити все, щоб пацієнти почували себе краще, але не все у їхніх силах. Не вистачає грошей навіть на  елементарні речі, а говорити вже про психологічну підтримку – взагалі не варто. Зйомки цього фільму – окремо прожите життя. І я точно знаю - ми всі змінилися. Ми стали іншими людьми. І тепер я гостро відчуваю цінність людського життя», - розповів Андрій Рожен.

«Крок за обрій» - це три новели про мрії попри біль і відчай. Перша новела «Останній концерт для моєї донечки» про історію молодої жінки Юлі, яка понад усе любила музику і свою дитину. Не маючи можливості і сил в останні дні життя залишити хоспіс, Юля все ж мріяли заграти для неї улюблені твори. «Так буде не завжди» - життєве кредо Стаса, який пройшов шлях переосмислення життєвих цінностей, але так і не знайшов прощення рідних. Втім серед самотності й вимушеного затворництва є місце коханню і мрії про море. Остання новела «Ангелу також потрібна допомога» - історія про великі серця людей, які працюють в Санкт-Петербурзькому хоспісі й наповнюють дитячі життя радістю і щастям, здійснюючи їхні мрії.

На думку Василя Князевича, голови ВГО «Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги», ідеолога створення державної програми сприяння паліативно хворим – готовність допомагати таким людям вказує на зрілість суспільства. «Мене вражає, коли освічені люди не хочуть навіть припустити, що така біда може трапитися і з ними. Вони навіть слухати не хочуть про те, що така проблема взагалі існує. Багато хто в суспільстві мислить, що невиліковно хворі – це використаний матеріал. Тому я вдячний тим, хто підтримав цей захід, хто зміг піднятися над собою і задуматися над тим, а що нас чекає там, за обрієм…»

На думку генерального директора Санкт-Петербурзького хоспісу Олександра Ткаченка, в Україні дуже серйозно підійшли до розробки державної програми допомоги паліативно хворим. Якщо Україна буде далі рухатись такими темпами, вже за кілька років можна буде досягти найвищих результатів у допомозі людям, які цього потребують. 

На вечорі були присутні представники ЗМІ, політики, соціальні працівники, лікарі, представники громадських організацій та різних релігійних конфесій. 

Ведучий вечора народний артист України Богдан Бенюк глибоко й проникливо говорив про людське щастя, про теплоту стосунків, про підтримку й найнеобхідніше для кожної людини – любов до ближнього. І наприкінці зачитав Передсмертний лист Габріеля Гарсіа Маркеса: «Якби на одну мить Бог забув, що я всього лиш ганчіркова маріонетка, і подарував би мені клаптик життя, я би тоді, напевне, не казав все, що думаю, але точно би думав, що кажу. Я би цінив речі, не за їхню вартість, а за їх значення...».